06.11.2012/11:11
Тарас Случик: Головне – ми побачили, що на політиків можна реально впливати

Співкоординатор Івано-Франківської платформи Руху ЧЕСНО Тарас Случик розповів про діяльність Руху та спрогнозував якість майбутніх парламентарів, що пройшли у Верховну Раду.

- Отже Рух «Чесно»: він був створений…

- Громадянський рух ЧЕСНО започатковано групою активістів, журналістів, політологів, які вирішили, що владу треба контролювати і треба шукати шляхи цього контролю. Оскільки політичні партії, політичні лідери не хочуть виходити за межі свого комфортного існування, то ми вирішити піти ось таким шляхом – щоб заставити політиків йти за певними стандартами.

- Ви взяли за основу дуже прості вимоги.

- Так. І ці обрані критерії спочатку вирішили випробувати на діючих парламентарях, оскільки ми прогнозували і (наші очікування таки здійснились), що значна кількість діючих депутатів буде балотуватися повторно. І як ми бачимо, 75% сьогоднішньої Верховної Ради знову чи то за списками партій, чи в якості мажоритарників, але балотувались.

Критеріїв було небагато. ми взяли спочатку два перші, за якими визначали, чи парламентарій «ходить на роботу»: чи відвідує сесії та бере участь у засіданнях комітетів і чи голосує особисто. Інші критерії - це непричетність до корупційних дій, прозорість задекларованих доходів та майна та їх відповідність способу життя – тобто взяли їх декларації і порівняли з тим, як вони живуть. Наступні критерії – це непорушення прав і свобод громадян та незмінність політичної позиції. Ми бачимо, що є люди, які пройшли за списком «Батьківщини», наприклад, а дальше увійшли в «Реформи заради майбутнього». Таким чином моніторинг депутатів Верховної Ради показав, що усім критеріям відповідає тільки одна людина, і то вона прийшла в Парламент за два місяці до того, як ми почали свою роботу. Тобто діагноз нашій Верховній Раді ми поставили дуже чіткий.

- Скептиків вистачало. Були розмови щодо того, навіщо вам це потрібно, адже і так всі знають, що Верховна Рада – «погана»

- Так, це «всі знають» і про це «всі говорять», але ми пішли дальше таких розмов – взялись, зробили і назвали конкретні прізвища: хто більше «поганий», хто менше.

Наступне, ми побачили, що є велика кількість мажоритарників і теж їм провели аудит, але взяли тільки чотири критерії (крім відвідування засідання сесій Верховної Ради і комітетів). І ми побачили, що велика їх кількість була причетна до корупційних схем, порушувала права і свободи громадян, а тепер вони знову балотувалися.

- Ви просили політичні партії відкрити списки. Результат виявився цікавим.

- Так, це був так документ «за сімома замками», який зберігався десь там в когось в сейфі і вночі хтось його там відкривав і вносив свої правки. І на ранок громада вже бачила якийсь список, за який треба було б голосувати. Ми в це втрутились: політикам це виявилось дуже незручним. Так, Партія Регіонів сказала,що «ми ніякі списки відкривати не будемо, є наші лідери, які визначають наш список». Інші політичні партії сказали: «окей, давайте про це поговоримо». Єдині, хто реально відгукнувся на наш заклик очистити список, – це партія «УДАР Віталія Кличка». Хоча і вони віднеслися спочатку скептично, потім вони зрозуміли, що це для них дуже позитивно, тому що вони підвищують рівень довіри свого електорату. Керівництво «УДАРу» зрозуміло, що очищення рядів – це робота на майбутнє партії, їм потім буде важко закинути зміну політичних позицій. Від всіх свій список вони, звичайно, не очистили, але зробили це з великою частиною списку.

- Якщо говорити про результат...

- Хотілося більше, хотілося краще. Але головне – ми побачили, що на політиків можна реально впливати. Друге, наш зріз вершечка айсбергу показав, що все не просто погано, все дуже погано. Але ми побачили не просто, що все дуже погано, а побачили це з конкретними прізвищами тощо. Третє, громадськість цікавиться, хто йде до Верховної Ради, але вона при цьому зовсім не володіє інформацією. Результати голосування це показали: люди де-факто голосували більше за бренди, не знаючи що є мажоритарна складова. І вони не мали зовсім інформації про тих, хто йшов по мажоритарці. Звичайно, є питання, що складно донести усю інформацію до кожного громадянина, але вже є якійсь певний початок.

Ще як результат, ми побачили, що є попит громади на такі ідеї, як контроль за депутатським корпусом. Я сподіваюсь, що до наступних виборів ми розробимо такі критерії для депутатів місцевого рівня, тому що часто політична еліта формується з місцевого самоврядування – дуже багато народних депутатів, які мають реальний вплив на політичну ситуацію на місцях і загалом на регіональний розвиток, - це ті, хто починали свою кар’єру з депутата місцевої ради – сільської, селищної, міської. І якщо ми і громаду, і депутатів привчимо до розуміння, що ми задаємо запитання, а народний обранець повинен дати відповідь, то громадськість буде активізовуватись.

- Щодо місцевого самоврядування: в нас зараз в області планується у двох округах довибори до обласної ради, чи рух ЧЕСНО працюватиме в такому ж форматі, як на виборах у ВРУ?

- Насправді є багато запитів з місць, з областей про те, що треба розробити критерії для депутатів місцевих рад. Важко зараз сказати точно, але швидше за все ми не встигнемо розробити критерії до цих довиборів. Тому що довибори будуть, мабуть, на початку чи в середині весни. Але ідею точно будемо лобіювати, будемо її поширювати.

Якщо дивитися на ці довибори, то насамперед вони вже виграні або тією людиною, яка піде під брендом «Свободи», або тим, хто піде під брендом «ОО-Батьківщина», тому що громадяни зараз голосують більше за бренди. І я не знаю, що краще: те, що програли ті люди, які займалися підкупом виборців, чи те, що виграли бренди. Насправді, є плюс, бо обирається один депутат. А один при колегіальному органу мало що вирішує.

- Ці шістнадцять депутатів Верховної Ради України, які зараз пройшли від нашої області – ви відстежуватимете їхню діяльність?

- Так, ми спостерігатимемо за тим, як вони працюють у Парламенті. Це буде нескладно: на сайті руху ЧЕСНО є Чеснометр, який заведений на кожного депутата, то нам залишатиметься, по суті, лиш його доповнювати. Можу точно сказати, що ми будемо за ними слідкувати. Єдине, що ми трошки змінимо критерії, тому що дуже багато експертів, журналістів просили дивитися не тільки статистику, але і активність депутата. Наприклад колеги зі Львова пропонують оцінювати не просто те, як депутат відвідує засідання сесій, але й скільки він подав запитів, бо дехто подав нуль, дехто – вісімдесят, дехто - п’ятсот. І це теж критерій. Так само можна оцінювати і роботу депутатів місцевих рад.

- Ще до теми довиборів. У фейсбуці Твою кандидатуру виставили на голосування, як одного із кандидатів по 45 окрузі (мікрорайон Пасічна).

- Насправді це, мабуть, жарт. Довибори в обласну раду мають багато застережень: обирається один депутат, громада голосує за бренд, прогнозована низька явка виборців, - тож швидше за все мобілізувати виборців на окрузі вдасться тільки трьом політичним партіям, які є брендовими на Прикарпатті, - це «Свобода», «Батьківщина» та «УДАР». Я прогнозую, що хтось із їхніх кандидатів виграє. Я ж на цих виборах не йтиму від жодної діючої партії України – це раз. Два - я не зовсім розумію логіку деяких кандидатів, громадських діячів, молодих політиків, які беруть участь у виборах, наперед знаючи, що програли. Я ще розумію логіку – взяти участь у виборах, коли можна реально поборотися за мандат. Але коли просто витрачаються час, ресурси на те, щоб наперед програти і коли де-факто немає ніякої боротьби, тому що виборець важко сприймає інформацію – я цього не розумію. І друге – це ж обласна рада. Ви ж розумієте,що це більше представницький орган, який мало впливає на місцеві процеси.

- Оскільки Ти говориш про контроль, спостереження і вимагання відповідей від депутатів – робота важка, така, що потребує значних ресурсів, в тому числі і людських, - то чи ви будете залучати інші громадські організації і чи Ти бачиш, з ким надалі співпрацюватимете?

- Діяльність нашого руху показала, що ті організації, які беруть в ньому участь, частково ставлять на кон свою репутацію. Тобто коли створювався рух, то ініціативна група приїжджала в кожну область до громадських активістів, і ті казали: «Ну, давайте, починаємо» - не було ніяких призначень, виборів головного модератора тощо. До руху долучились такі серйозні організації як Комітет виборців України, Фонд Демократичні ініціативи тощо. Так, ці люди поставили на кін свою репутацію. Мені видається, що основним критерієм при виборі організацій-партнерів, які можуть контролювати владу, - це і є репутація і це є те, що вони є максимально незаангажовані. Тому по Івано-Франківську з нами ті організації, які є ефективні і які давно працюють, - ОПОРА, КВУ тощо, також до нас долучились окремі аналітики, журналісти…

Так само і на всеукраїнському рівні – є журналісти Микола Княжницький і Віталій Портніков, вони не були активістами Руху, але вони в силу своєї професійної діяльності завжди підтримували наш рух, просували його ідеї. І вже перед виборами всі казали: «А ось дивіться, Микола Княжницький – дев’ятий номер у списку, то, звичайно, він пройде всі критерії Чеснометру, і в нього буде ідеально чистий профіль». Але потім коли він відкрив свій профіль, то він побачив, що насправді він попирав свободу громадян, шлейф багаторічної давності тягнеться за ним – він це звичайно заперечує, але це ще раз доводить, що навіть при партнерських відношеннях: чеснометр один для всіх однаковий попри особистісні стосунки. Тому при виборі партнерів у подальшій роботі головним критерієм, як на мене, буде довіра до репутації. Зрозуміло, що журналісти не захочуть оприлюднювати інформацію від людини, до якої в них нема довіри, або в якої нема історії. І важливий професіоналізм, тому що якщо людина не орієнтується в тому, що говорить, то і сторонні експерти, і журналісти починають до такої людини відноситись з пересторогою.

- Руху Чесно також закидали, що ви працюєте на когось.

- Ви знаєте, нам закидали абсолютно всі політичні партії України. Партія Регіонів закидала, що ми працюємо на об’єднану опозицію, ОО – що ми працюємо на «Партію Регіонів», «УДАР» - що ми працюємо і на Партію Регіонів, і на об’єднану опозицію, «Свобода» казала,що ми працюємо на «УДАР». Але в результаті, навіть якщо взяти нашу область, то ті люди, які не пройшли за критеріями, ті і не потрапили, за одним винятком, у Верховну Раду. А я особисто вболівав за те, щоб якнайменше пройшло людей, які займалися підкупом виборців. І це позитив, це мене насправді тішить, тому що це найгірше, коли починається розбещення виборця і ставляться абсолютно нерівні умови. А друге ми побачили, що на Прикарпатті підкуп не спрацював, а, наприклад, на Закарпатті підкуп спрацював стовідсотково.

Питання в тому, що коли є такий Рух, як наш, то Ти не можеш всім подобатися. Якщо Ти всім подобаєшся, то треба щось робити, бо це означає, що є проблеми, або в Тебе, або в суспільства.

- Тобто Ти задоволений тими депутатами від нашої області, які пройшли у Верховну Раду?

- Я не можу сказати, що я ними задоволений – це було б неправильно, але через рік ми зможемо побачити їхню роботу і тоді ж дати якусь оцінку. Тому що бути депутатом міської чи обласної ради – це одне, коли людина потрапляє у Парламент – це зовсім інше. І не факт, що людина, яка гарно керувала обласною чи районною радами, була ефективним депутатом місцевої ради, - буде ефективним парламентарем. В історії багато прикладів, коли хороший місцевий діяч, коли переходив до верховної Ради, то або ставав перебіжчиком, або не міг якісно працювати, або займався тим, що не личить парламентарю – бігати по Парламенту, витягувати карточки, бити когось

Тому наскільки буде ефективна ця Верховна Рада ми побачила через рік.

Повний текст інтерв’ю читайте на БРІЗ.if.ua

Запитувала Оксана Говера, БРІЗ